На виконання листа управління освіти від 24.04.2025 №1766/13.01.01-09/14 «Про вжиття заходів»:
1. Провести з учнями та їх батьками інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо дій у випадку обов’язкової евакуації у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації (постанова КМУ від 30.10.2013 №841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій»).
2. Зобов’язати батьків забезпечити дітей інформаційними бейджиками та «тривожними валізами» .
3. Познайомити з розташування збірних пунктів евакуації.

Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим. Водночас існують інструменти, які дозволяють мінімізувати ризики та вберегти фізичне та психічне здоров’я дитини. Дізнайтеся важливі правила безпеки дітей під час війни.

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ

1. Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе. Доступний практично всім спосіб – дихальні вправи. Психологиня Світлана Ройз радить зробити дихальні вправи, обійняти самого себе, легенько простукати все тіло долонями, обов’язково потягнутися. У конспекті онлайн-лекції фахівчині ви знайдете 46 робочих інструментів подолання стресу для дорослих та дітей. Лише після того, як стабілізуєтеся самі, починайте говорити з дитиною: спокійно та не надто голосно.
2. Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
3. Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань.
   1. Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими.
   2. Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене».
   3. Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
4. Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.
5. Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.
6. Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.
7. Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.
8. Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
9. Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам.
   1. Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко.
   2. Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте.
   3. Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.
   4. Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена.
   5. За можливості, дайте оголошення через гучномовець.
   6. Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
10. Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.

Засіб ідентифікації школярів

1. Бейдж
   • Містить обов’язкову інформацію про дитину:
     • прізвище, ім’я та по-батькові
     • телефони батьків, близьких родичів
     • групу крові
     • особливі медичні потреби дитини (якщо такі є).

Альтернатива:

1. Браслети
2. Наліпки на одяг
3. Значки

Що має бути у «тривожній валізі» дитини шкільного віку

У наплічнику завжди має бути:

• пляшка питної води;
• поживні батончики або снеки (обирайте корисні, наприклад, сухофрукти);
• записка, у якій вказані ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси);
• телефон та заряджений павербанк;
• індивідуальний набір необхідних ліків з запасом на кілька днів;
• комплект змінної білизни та одягу;
• можна покласти улюблену іграшку

Які продукти покласти дитині у «тривожну валізу»?

• Напої
• Консервовані продукти
• Цільнозернові продукти, горіхи та насіння
• Овочі і фрукти (помиті та запаковані)
• Сухі продукти
• Оброблені м’ясні вироби та твердий сир
• Солодощі

Важливо не перевантажувати наплічник школяра

Перелік збірних пунктів евакуації міста Миколаєва

(Затверджено рішення виконкому міської ради від 24 квітня 2024 № 674)